З 5 по 14 вересня 2024 року у Goethe-Institut Hongkong проходила виставка, яка об’єднала мистецькі роботи української художниці Катерини Жовтої та малюнки українських дітей з проєкту “Мамо, я бачу війну”. Це була не просто виставка, а подія, що дозволила жителям Гонконгу глибше зануритися у реалії, з якими українці стикаються щодня під час війни.
Катерина Жовта: мистецтво як спосіб виразити біль
Катерина Жовта втратила роботу після початку російського вторгнення. Вона почала створювати серію картин, що відображають емоційний стан українських жінок — матерів, дочок, сестер, наречених. Її роботи були представлені у Goethe-Gallery і показували жінок без облич, символізуючи порожнечу, яку принесла війна. Кожна з цих картин є глибокою рефлексією на те, що значить бути жінкою під час війни — підтримувати, надихати та продовжувати жити в умовах невизначеності.
Малюнки дітей у Black Box Studio
Малюнки дітей з колекції нашого музею “Мамо, я бачу війну” були представлені у Black Box Studio. Вони відображають не лише біль та втрати, але й силу духу, надію на краще та мрії про мирне майбутнє. Ці роботи вже були показані у понад 60 містах по всьому світу, і Гонконг став важливою частиною цієї міжнародної подорожі нашого архіву.
Кульмінація виставки: День української культури
14 вересня виставка завершилася Днем української культури — подією, що об’єднала українську громаду та мешканців Гонконгу. Під час цього дня проходили майстер-класи з народних ремесел, українські танці та частування національними стравами. Ця подія стала символом єдності українців навіть далеко від дому.
Ця виставка не відбулася б без зусиль наших партнерів. Висловлюємо щиру подяку Goethe-Institut Hongkong за підтримку та співорганізацію виставки, Анні Од, а також Українській громаді у Гонконгу за допомогу в організації заходу.
Церемонію закриття відвідали: представник Генерального консульства Німеччини, представник Консульства Ірландії, заступник Консула Польщі, Генеральне консульство Іспанії, директор Goethe-Institut, голова Представництва ЄС у Гонконзі та Макао, Анна О., власник українського ресторану в Гонконзі, заступник Представництва ЄС, координатор Goethe-Institut, представник Генерального консульства Франції.
Проєкт “Мамо, я бачу війну” продовжує свою місію, розповідаючи історії дітей через їхнє мистецтво, і ми з нетерпінням чекаємо нових можливостей, щоб донести ці важливі голоси до світу.